Як відучити дитину від гаджетів: ефективні методи та реальний кейс з практики психолога

* Описаний випадок наведено з дотриманням етичних норм та за згодою клієнта, для того щоб продемонструвати ефективність психологічної та психотерапевтичної роботи психолога з дитиною та її батьками.

У сучасному світі діти з раннього віку оточені гаджетами. Смартфони, планшети, комп'ютери стали невід'ємною частиною їхнього життя. Але що робити, коли захоплення гаджетами стає неконтрольованим, заміною реального життя, перешкодою для нормального розвитку дитини, причиною конфліктів у родині? Сьогодні ми поділимося з вами реальною історією з практики дитячого психолога нашого центру, яка демонструє ефективність психологічних методів у роботі з дитиною та її батьками.

До дитячого психолога звернулася мати. Її син, К. розумний і кмітливий хлопчик, але останнім часом К. перестав цікавитися зовнішнім світом. Причина – гаджети. К, як і багато сучасних дітей, обожнює комп'ютерні ігри та грати в телефоні. І все б нічого, але коли час гри закінчується, починається справжній кошмар – істерики, крики, сльози. «Він просто ігнорує мене» – розповідала з відчуттям безвиході мати.

Як навчити дитину спокійно сприймати закінчення гри та вчасно вимикати гаджет?

1. Чітке встановлення правил та їх дотримання

Встановлюйте чіткі зрозумілі правила для дитини. Наприклад при роботі дитячого психолога нашого центру було встановлено, що мати не завжди чітко встановлювала правила гри. Іноді вона дозволяла К. грати довше, ніж домовлялися, а іноді різко вимикала комп'ютер чи забирала телефон, не даючи йому часу завершити рівень. Тому важливо, батькам в першу чергу самостійно дотримуватися встановлених правил та не порушувати їх.

2. Посилення позитивної поведінки

Мотивуйте та заохочуйте дитину до дій. 
В нашому випадку, кожного разу, коли К. спокійно вимикав комп'ютер, Мати хвалила його або дарувала невелику винагороду. Це заохочувало дитину та давало зрозуміти, що його зусилля цінуються. Поступово, завдяки регулярному заохоченню, вимкнення комп'ютера стає звичною та природною дією для дитини.

3. Інтерактивне проведення часу

Намагайтеся заохотити дитину до інших видів діяльності. Наприклад: футбол, теніс, спортзал, прогулянки на свіжому повітрі або спільні хобі. Це є чудовим способом відвернути її увагу від гаджетів і розвинути соціальні навички.

4. Емоційний контроль

Робота дитячого психолога була направлена на вироблення навичок у К. керувати своїми емоціями, розпізнавати їх та виражати в екологічний спосіб, коли він відчуває роздратування.

5. Піклування про себе

Пам’ятайте про власний контроль емоцій. Спокійні батьки – приклад для розвитку емоційної стабільності у дитини.

Це лише невелика частина рекомендацій, які були ретельно підібрані та адаптовані дитячим психологом для К. та його матері. Психолог надала повний спектр інструментів для побудови здорових відносин між матір'ю та дитиною.

За допомогою плідної праці дитячого психолога, мати та К. досягли знаних результатів. З часом К. почав краще контролювати свої емоції та спокійніше сприймати закінчення гри. Тепер вимкнення комп’ютера чи телефону не є для нього чимось болючим чи травматичним. Він навчився знаходити радість в інших заняттях, а час, проведений за гаджетами, став більш збалансованим.

Ця історія – лише один приклад того, як можна допомогти дитині навчитися контролювати час, проведений за гаджетами. Важливо пам'ятати, що кожна дитина унікальна, і те, що працює для однієї, може не працювати для іншої. Головне – бути терплячим, послідовним і підтримувати свою дитину.

Відчувайте серцем!