Як позбутися нав'язливих думок: психологічні методи
Як зупинити румінацію та розірвати замкнене коло автоматичних думок. Ефективні психологічні методи саморегуляції та практичні інструменти з досвіду психолога.
Читати далі
Через війну в Україні діти все частіше стикаються з втратою батьків. Чи потрібно казати дитині про загибель тата? Як це сказати дитині та пом'якшити травму?!
Смерть – це важка тема та ситуація для дорослого, а особливо для дитини, яка вперше стикається з поняттям «смерть близької людини». Розмова з дитиною про смерть, може бути складною та страшною, але відповідальність доросло на такому життєвому етапі полягає у відкритості, підтримці, поясненні простими словами та чесності по відношенню до дитини.
Важливо дати собі час зрозуміти, що трапилося, щоб силу почуттів не виплеснути на дитину.
Часто дорослі не говорять дітям про смерть близького через страх «зустрітися» з реакцією дитини, з її почуттями.
Правда дитині потрібна для того, щоб зрозуміти ситуацію та різкі зміни в житті. З невідомості народжується страх.
Та людина, кому дитина більше всього довіряє і з ким може розділити горе.
Знайдіть тихе місце, безпечне, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати. Попросіть дитину сісти поруч. Намагайтеся бути біля дитини, щоб за потреби заспокоїти дитину, обійняти.
Це потрібно для того, щоб дитина мала час зрозуміти. Цілком нормально та природно — показувати свій сум у присутності дитини. Поводьтеся чесно.
Почати варто з фраз, які підготують дитину до складної інформації
«У мене дуже сумна звістка… Я маю тобі розповісти про біду, що сталася…» . В доступній формі, простими словами поясніть, що сталося та запевніть дитину, що ВИННА СТРАШНА ВІЙНА! «Тато загинув, бо захищав нас з тобою, нашу країну від ворогів. Він герой! Але наше з тобою життя триває». Скажіть про те, що тата замінити ніхто не зможе й ви будете його любити завжди.
Також можна (але не обов’язково) сказати про похоронні традиції та обряди
До 6 років не рекомендовано брати дитину на похорон, з причини вразливості та нестійкості нервової системи. Діти 9 років можуть вже усвідомлювати, що зі смерті немає вороття. Якщо дитина не проти, якщо вона не боїться, якщо дорослий відчуває, що дитина впорається, можна взяти дитину на похорон.
Якщо дитина НЕ виявить бажання йти на похорон, можна влаштувати ритуал прощання з батьком.
Це може бути:
– відпускання кульки в небо;
– прочитання молитви;
– запалення свічки;
– пущений по річці кораблик;
– можна просто поговорити про тата, сказати певні теплі слова, згадати кумедні випадки.
Дитина може питати про тата, чекати коли він повернеться. Необхідно терпляче пояснювати, що тато загинув – це назавжди.
Щира розмова з дитиною може допомогти їй відчути себе цінною та причетною, в моменти, коли життя дійсно складне. Розмова з дитиною про смерть є не найлегшою, але це важливий крок до психологічно здорової дитини в майбутньому.
Магістр психології
Психолог в інтегративному підході та гештальт-терапії, Член Національної асоціації гештальт терапевтів України. З 2020 року проводить індивідуальні онлайн консультації з дорослими.
Здобула сертификацію арт-терапевта, травмотерапевта та спеціаліста в техніці «Rewind Technique». З 2022 року Член Української психологічна асоціація України (НПА).
Як зупинити румінацію та розірвати замкнене коло автоматичних думок. Ефективні психологічні методи саморегуляції та практичні інструменти з досвіду психолога.
Читати далі
Розбираємо нейробіологічні та психологічні причини чоловічої вербальної стриманості через теорії Стена Таткіна, Сью Джонсон та Джеймса Холліса. Дізнайтеся, що стоїть за мовчанням партнера та як створити простір безпеки для щирого діалогу.
Читати далі
Відчуваєте провину, коли кажете «ні»? Поради психолога про те, як встановити особисті кордони за методикою Террі Коул, набути впевненості у своїх діях та почати жити за власними правилами
Читати далі