Як повідомити дитині про загибель тата?

Через війну в Україні діти все частіше стикаються з втратою батьків. Чи потрібно казати дитині про загибель тата? Як це сказати дитині та пом'якшити травму?

Смерть – це важка тема та ситуація для дорослого, а особливо для дитини, яка вперше стикається з поняттям «смерть близької людини». Розмова з дитиною про смерть, може бути складною та страшною, але відповідальність доросло на такому життєвому етапі полягає у відкритості, підтримці, поясненні простими словами та чесності по відношенню до дитини.

Декілька порад, які допоможуть краще пережити складний життєвий етап:

1. Дайте собі час прийти в себе, зрозуміти, що трапилося, щоб силу почуттів не виплеснути на дитину.

2. Обов’язково треба сказати дитині правду, як би це не було боляче. Часто дорослі не говорять дітям про смерть близького через страх «зустрітися» з реакцією дитини, з її почуттями.

Правда дитині потрібна для того, щоб зрозуміти ситуацію та різкі зміни в житті. З невідомості народжується страх.

3. Сказати дитині про смерть повинна найближча людина, та, кому дитина більше всього довіряє і з ким може розділити горе.

4. Спробуйте знайти безпечне й тихе місце, щоб поговорити з дитиною, і продумайте наперед, що збираєтеся сказати. Попросіть дитину сісти поруч. Намагайтеся бути біля дитини, щоб за потреби заспокоїти дитину, обійняти.

5. Говоріть повільно й неодмінно робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти. Цілком нормально та природно — показувати свій сум у присутності дитини. Поводьтеся чесно.

6. Почати варто з фраз, які підготують дитину до складної інформації: «У мене дуже сумна звістка… Я маю тобі розповісти про біду, що сталася…» . В доступній формі, простими словами поясніть, що сталося та запевніть дитину, що ВИННА СТРАШНА ВІЙНА! «Тато загинув, бо захищав нас з тобою, нашу країну від ворогів. Він герой! Але наше з тобою життя триває». Скажіть про те, що тата замінити ніхто не зможе й ви будете його любити завжди.

7. Також можна (але не обов’язково) сказати про похоронні традиції та обряди. До 6 років не рекомендовано брати дитину на похорон, з причини вразливості та нестійкості нервової системи. Діти 9 років можуть вже усвідомлювати, що зі смерті немає вороття. Якщо дитина не проти, якщо вона не боїться, якщо дорослий відчуває, що дитина впорається, можна взяти дитину на похорон.

8. Якщо дитина НЕ виявить бажання йти на похорон, можна влаштувати ритуал прощання з батьком.

Це може бути:

– відпускання кульки в небо;

– прочитання молитви;

– запалення свічки;

– пущений по річці кораблик;

– можна просто поговорити про тата, сказати певні теплі слова, згадати кумедні випадки.

9. Дитина може питати про тата, чекати коли він повернеться. Необхідно терпляче пояснювати, що тато загинув – це назавжди.

Щира розмова з дитиною може допомогти їй відчути себе цінною та причетною, в моменти, коли життя дійсно складне. Розмова з дитиною про смерть є не найлегшою, але це важливий крок до психологічно здорової дитини в майбутньому.