Домашнє насильство. Що це?

Домашнє насильство — це систематично повторювані акти фізичного, психологічного, сексуального, економічного впливу на близьких людей, які вчиняють проти їх волі з метою отримання влади і контролю над ними.

Це явище не має вікових меж, статі чи соціального статусу, і часто жертви утримуються від розповіді про своє горе, залишаючи свої страждання в тіні. Тому важливо розглянути поняття "Домашнє насильство" та як воно формується.

Одна з головних особливостей домашнього насильства полягає в тому, що воно має циклічний характер.

Теорія циклічного характеру домашнього насильства була розроблена Lenore Walker.

Перший етап характеризується підвищенням напруження в сім’ї у вигляді порушень у спілкуванні, невдоволення взаєминами тощо.

На другому етапі відбувається інцидент із діями насильницького характеру, що може містити фізичні, психологічні або інші впливи, які виявляються звинуваченнями та погрозами.

Далі настає третій етап, примирення, із вибаченнями та виправданнями, частим перекладанням вини на потерпілого та зменшенням значущості того, що сталось.

Четвертим етапом є «медовий місяць», коли образи забувають та настає спокій.

Після «медового місяця» цикл повторюється. Поступово кожна фаза стає коротшою, інциденти завдають більше шкоди. Насильство стає стандартною моделлю поведінки.

Формується порочне коло, яке потерпілий не здатний розірвати.

Розрізняють такі види домашнього насильства: психологічне, фізичне, сексуальне й економічне.

Психологічне насильство — це повторюваний у часі примусовий вплив на опонента, який спрямований на знищення самоповаги, зниження самооцінки та здійснюється за допомогою таких засобів: приниження честі і гідності, залякування, цькування, умисна неувага, ігнорування, постійний посилений контроль, домінування і різних, досить небезпечних і витончених маніпуляцій, завдяки яким людина здійснює наміри, що не збігаються з її бажаннями, і що звісно призводить до виникнення психологічної травми, тривожності, депресії та посттравматичного стресового розладу.

Фізичне насильство має на увазі дії або, навпаки, відсутність певних дій, що призводять, або можуть призвести до втрати здоров’я (аж до втрати життя), порушення розвитку, схилення до вживання небезпечних речовин, що здійснюються під тиском, із застосуванням фізичної сили, погроз, заподіяння сильного болю.

Сексуальне насильство має на увазі здійснення статевого акту без бажання другої сторони (сексуальним об’єктом може бути також дитина), із застосуванням залякування, побиття та насильства. Дуже часто таке може відбуватися у збоченій, неприпустимій формі.

Економічне насильство —форма насильства, яка стосується умисного позбавлення людини коштів чи документів або можливості користуватися матеріальними засобами для придбання їжі, ліків, предметів першої потреби, залишення без догляду чи піклування, заборони працювати, навчатися або примушування до праці та передбачає постійний контроль.

Будь-яке насильство над особистістю слід розглядати як найсильнішу психотравматичну подію.

Домашнє насильство може мати серйозні наслідки для жертв, включаючи фізичні травми, психологічні розлади, а також вплив на дітей, які стають свідками або жертвами цього насильства.

Якщо є домашнє насильство, важливо звернутися за допомогою до відповідних органів, спеціалістів, таких як поліція, соціальні служби, кризові центри, юридична консультація, психологи. Психолог надасть необхідну інформацію про ресурси та підтримку, забезпечить психологічну підтримку та захист, надасть інформацію щодо стратегій виходу з небезпечних стосунків та як можна розпізнати потенційні загрози, сприяє тому, щоб постраждалі усвідомили свої права.