Чому сняться жахи? Психолог про нейробіологію нічних кошмарів
Дізнайтеся, чому виникають нічні жахи з погляду нейробіології. Психолог пояснює теорію «нічної терапії» Метью Вокера та дає доказові методи відновлення здорового сну.
Читати далі
Безсоння — одна з найпоширеніших проблем сучасної людини. Швидкий темп життя, постійні стреси та нескінченний потік інформації, який тримає тіло та мозок в нарузі від ранку до пізньої ночі. У таких умовах організм поступово втрачає здатність до природного відновлення, а сон стає поверхневим, уривчастим або зовсім зникає. Проте повернути якісний сон можливо, якщо навчитися створювати правильні умови для відпочинку та перелаштувати власні звички.
Сон — це фізіологічний та тілесний процес, який настає, коли тіло розслаблене, відчуває безпеку, а не коли ми «змушуємо» себе заснути.
Якщо тіло відчуває безпечність і спокій, мозок автоматично активує сон.
Порушення сну є наслідком певних фізіологічних або психологічних чинників. Серед основних причин:
Хронічне напруження, проблеми на роботі, фінансові труднощі, переживання за близьких — усе це утримує нервову систему у стані «бойової готовності». У такий момент мозок не вимикається навіть уночі, і людина засинає довше або прокидається серед ночі.
Тривожні думки перед сном - постійне «прокручування» планів, страхів, переживань, що не дає мозку перейти в режим сну.
Страх «не заснути» - також тримає мозок та тіло в напрузі.
Цікавий факт - Тривога щодо сну сама по собі блокує сон.
Нерегулярний графік, робота позмінно, часті перельоти, пізні засинання — усе це збиває циркадні ритми й ускладнює природне засинання.
Синє світло з екранів блокує вироблення мелатоніну. Коли екран (смартфона, планшета, ноутбука) випромінює короткохвильове «синє світло» — саме воно, на відміну від «теплих» довших хвиль, впливає на спеціальні світлочутливі клітини сітківки ока. Ці клітини сигналізують мозку, що зараз «день», і пригнічують нічне вироблення мелатоніну. Регулярний перегляд соцмереж перед сном «збуджує» мозок і провокує внутрішнє напруження.
Кофеїн, енергетики, нікотин та алкоголь можуть суттєво погіршувати якість сну.
Інформаційне перевантаження, інтенсивні тренування пізно ввечері, емоційне виснаження або вигорання — часті причини, через які тіло не може перейти в режим відпочинку.
Гормональні зміни, біль, проблеми зі щитоподібною залозою, побічні ефекти деяких ліків тощо.
Рекомендації, які допоможуть зрозуміти з чого краще почати та повернути контроль над сном й зменшити рівень напруги.
Мозок працює за принципом внутрішнього годинника — циркадних ритмів. Коли ми засинаємо і прокидаємось у різний час, ці ритми збиваються, і організму стає важче визначити, коли саме треба відпочивати.
До того ж варто пам’ятати, що сон складається з приблизно 90-хвилинних циклів, які повторюються кілька разів за ніч. У кінці кожного циклу можливі короткі природні пробудження — це нормальна частина роботи мозку. Якщо режим засинання і пробудження постійно змінюється, цикли теж «зміщуються», і пробудження стають більш відчутними: людина може прокидатися частіше, довше не засинати після них або відчувати, що сон «уривчастий». Саме тому встановлення стабільного режиму — один з найефективніших способів боротьби з безсонням та пробудженням.
Обирайте час, коли вашому тілу природно хочеться спати, і дотримуйтесь його щодня. Через 2–3 тижні регулярності мозок починає автоматично налаштовуватися на сон у визначену годину, і засинання стає значно легшим.
Спальня має бути місцем, яке асоціюється виключно зі сном і спокоєм. Найперше — подбайте про свіже повітря. Коротке провітрювання перед сном допомагає наситити кімнату киснем і знижує рівень задушливості, що сприяє швидшому засинанню.
У наш час багато людей працюють із дому, а ліжко стає місцем, де ми не лише спимо, а й читаємо новини, відповідаємо на листи, переглядаємо соцмережі чи навіть працюємо. З психологічної точки зору це не є корисно, тому що мозок перестає сприймати ліжко як простір відпочинку і починає асоціювати його з активністю та напругою.
Головне правило — ліжко призначене лише для сну та близькості.
Вечірній ритуал — це спосіб сигналізувати мозку, що день закінчується і час переходити у стан відпочинку. Важливо, щоб цей ритуал був спокійним, приємним і повторювався щодня.
Наприклад: теплий душ або ванна, що допомагає розслабити напружені м’язи, легка розтяжка або йога.
Ці дії створюють відчуття безпеки, що є ключовими умовами для легкого засинання.
Безсоння може здаватися станом, що не піддається контролю: чим більше людина намагається заснути, тим сильніше напружується і ще довше не може заснути. Регулярність, увага до власного тіла, створення комфортного середовища та заспокійливих вечірніх ритуалів здатні поступово повернути природний, глибокий сон.
Якщо ж проблеми зі сном тривають місяць і більше, супроводжуються тривогою, страхами або суттєво впливають на якість життя — варто звернутися до психолога чи лікаря.
Магістр психології
Психолог в інтегративному підході та гештальт-терапії, Член Національної асоціації гештальт терапевтів України. З 2020 року проводить індивідуальні онлайн консультації з дорослими.
Здобула сертификацію арт-терапевта, травмотерапевта та спеціаліста в техніці «Rewind Technique». З 2022 року Член Української психологічна асоціація України (НПА).
Дізнайтеся, чому виникають нічні жахи з погляду нейробіології. Психолог пояснює теорію «нічної терапії» Метью Вокера та дає доказові методи відновлення здорового сну.
Читати далі
Як зупинити румінацію та розірвати замкнене коло автоматичних думок. Ефективні психологічні методи саморегуляції та практичні інструменти з досвіду психолога.
Читати далі
Відчуваєте провину, коли кажете «ні»? Поради психолога про те, як встановити особисті кордони за методикою Террі Коул, набути впевненості у своїх діях та почати жити за власними правилами
Читати далі