Чому люди гризуть нігті: психологічні причини та способи подолання

Гризіння нігтів — одна з найпоширеніших автоматичних поведінкових реакцій, яка часто виникає у відповідь на стрес, внутрішню напругу чи емоційний дискомфорт. На перший погляд, гризіння нігтів може здаватися лише «шкідливою звичкою», але насправді оніхофагія виконує важливу психологічну функцію — допомагає тимчасово знизити рівень напруження та заспокоїти нервову систему. Людина нерідко може навіть не помічати, як гризе нігті: дія відбувається майже несвідомо, стаючи способом впоратися з переживаннями «тут і зараз».

Що таке Оніховагія?

Оніхофагія — це звичка гризти нігті, кутикулу або навколишню шкіру. У психології вона належить до групи BFRB — body-focused repetitive behaviors (повторювані тілесно-орієнтовані дії), до яких також входять висмикування волосся (трихотиломанія) та колупання шкіри (дерматиломанія).

Оніхофагія може мати різні ступені прояву — від легких епізодичних провів до виражених, травматичних форм.

Коли і чому виникає гризіння нігтів

Дослідження показують, що виникнення оніхофагії та її інтенсивність можуть залежати від особливостей розвитку нервової системи у різні вікові періоди.

Вік виникнення звички

Гризіння нігтів з’являється у 3–4 роки й може посилюватися в період активного розвитку емоційної сфери — у школярів і підлітків. Більшість людей перестають гризти нігті до 30 років, але частина зберігає цю поведінку на все життя.

Симптоми оніхофагії є як психологічними, так і фізичними

Окрім компульсивного бажання гризти нігті, люди можуть стикатися з такими причинами та їх проявами:

Емоційні тригери: Стрес, напруга, тривога

Це найпоширеніші причини гризіння нігтів. Гризти нігті може бути нервовою звичкою, спробою знайти тимчасове полегшення від стресу та тривоги.

Повторювані рухи мають заспокійливий ефект: вони активують сенсорні механізми мозку та тимчасово зменшуючи відчуття тривоги.

Людина може гризти нігті, коли:

• знервована
• хвилюється
• переживає конфлікт або стрес
• перевантажена емоційно

Перфекціонізм

Люди з цією рисою демонструють низьку толерантність до нудьги та розчарування, що полегшується гризінням нігтів.

Гризіння нігтів стає способом «скинути напругу» у моменти фрустрації.

Перфекціоністи частіше гризуть нігті, оскільки можуть погано переносити:

• затримки
• нерозв’язані ситуації
• недосконалість
• нудьгу

Наслідування поведінки

Діти копіюють модель поведінки дорослих. Якщо хтось із членів родини гризе нігті, дитина може перейняти цю звичку.

Нетерплячість, розчарування, нудьга

Як тільки гризти нігті стає звичкою, це може стати звичайною поведінкою, коли є довге очікування, розчарування або просто нудьга.

Психологічний клімат у сім'ї

У сім’ях із високим рівнем напруги, агресії, конфліктами та низькою емоційною підтримкою звичка зустрічається частіше як спосіб самозаспокоєння.

Психічні розлади

Ступінь гризіння нігтів варіюється від легкого до тяжкого. У важких випадках люди можуть не усвідомлювати, що гризуть нігті, доки не завдадуть собі болю. Вони можуть гризти нігті, кутикулу та навколишню шкіру, доки не доведуть до кровотечі. Це може бути пов'язано з психічними розладами, які можуть з’являтися в дитинстві, зберігатися у дорослому віці або розвиватися після стресових подій, наприклад:

• синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ)
• обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)
• опозиційно-зухвалий розлад
• розлад тривожності розлуки
• синдром Туретта
• ПТСР (посттравматичний стресовий розлад)

Важливо: якщо людина гризе нігті, це не означає наявність розладу. Але при тяжких формах варто звернутися до фахівця для діагностики.

Психологічні наслідки гризіння нігтів

Гризіння нігтів впливає не лише на фізичний стан, а й на психологічне самопочуття. Часто це явище супроводжується почуттям сорому, внутрішньої напруги та негативними емоційними переживаннями, що з часом можуть поглиблювати стрес. Нижче — основні психологічні наслідки, з якими можуть стикатися люди, що мають цю звичку.

Зниження самооцінки

Люди, що хронічно гризуть нігті, можуть відчувають незадоволення власним виглядом рук. Це призводить до:

• негативного образу тіла
• соромлення власних рук у присутності інших
• уникання близького контакту (наприклад, рукостискань)

Сором і почуття провини

Людина може відчувати сором за «некрасиву» звичку або за нездатність її контролювати.

Це посилює як стрес, так і саму звичку.

Підсилення внутрішньої напруги

Парадоксально, але те, що тимчасово знімає напругу (гризіння), у довгостроковій перспективі її збільшує.

Людина може частіше відчувати: роздратування, незадоволення собою,почуття «втрати контролю».

З часом це може підвищувати загальний рівень тривожності.

Як позбутися гризіння нігтів

Важливо навчитися ефективно керувати власними емоціями та напругою , щоб зменшити імпульс гризти нігті.

Релаксаційні техніки

Наприклад: йога, дихальні вправи, медитація,прогресивне розслаблення м’язів, масаж.

Заміна поведінки на альтернативну

Під час бажання гризти нігті можна: стискати антистрес-м’ячик, жувати гумку, оскільки вона займає рот, зайняти руки — в’язанням, малюванням, плетінням.

Це створює нову, менш шкідливу модель поведінки.

Визначте свої тригери

Це можуть бути фізичні тригери, такі як наявність задирок, або інші тригери, такі як нудьга, стрес або тривога. З'ясувавши, що змушує гризти нігті, можливо зрозуміти, як уникнути цих ситуацій і розробити план, щоб зупинитися.

Коли варто звернутися до психолога

Якщо пристрасть людини до гризіння нігтів переросла з простої шкідливої звички в нав'язливу, тоді може знадобитися професійна допомога.

Професійна допомога може бути корисною у випадках, коли

• є кров, біль або інфекції
• поведінка неконтрольована та автоматична
• присутні інші BFRB (дряпання, кусання щік, висмикування волосся)
• звичка заважає роботі чи соціальним ситуаціям

Гризіння нігтів — це не просто «погана» звичка, а спосіб психіки впоратися зі стресом, нудьгою або внутрішньою напругою. У більшості випадків оніхофагія не свідчить про психологічний розлад, але може вказувати на потребу у екологічніших стратегіях саморегуляції.

Завдяки правильній роботі зі стресом, заміні поведінки та підвищенню усвідомленості можна значно зменшити або повністю позбутися цієї звички. Якщо ж вона завдає шкоди чи супроводжується болем — підтримка фахівця допоможе створити системний, стійкий результат.